Опрацювання (Пропрацювання)

Психоаналітичний термін, яким описується специфічна і головна передумова усякої аналітичної терапії.

Фройд (1895) визначав опрацювання як психічний процес у рамках психоаналітичної процедури, спрямований на інтеграцію пацієнтом інтерпретацій аналітика, на подолання опорів, сприйняття витіснених переживань (захисних проявів) і подолання повторних компульсій.

Вважається, що пацієнт не завжди може відразу сприйняти інтерпретацію, а тому зовнішньо «спокійні» періоди аналітичної терапії при одночасному опрацюванні можуть виявитися найпродуктивнішими.

Важливим аспектом опрацювання є підбір індивідуальної техніки, тобто такого стилю аналітичної роботи, який (яка) може допомогти конкретному, пацієнту опрацьовувати конкретні переживання у конкретній ситуації.

Хоча дослівним перекладом терміна «Durcharbeiten» є «пропрацювання» (рос.: «проработка»), однак адекватнішим може виявитися термін «опрацювання», який тут і пропонується як альтернативний.