Механізми захисту (психічні)

(Anna Freud, 1936). Поняття, яким описуються будь-які способи здійснення захисту (психічного).

У вужчому сенсі — особливості поведінки, за допомогою яких особа (Его особи) переводить «тиск» потягів (інстинктивних бажань), який уже не може бути стримуваний цензурою, в інші форми психічної енергії (цит.U. Peters).

Механізми захисту формуються для контролю або пом'якшення імпульсів (у цьому випадку — внутрішньопсихічних стимулів) і афектів, які можуть викликати конфлікт.

Причини виникнення механізмів захисту та їхнє формування:

  1. тривога, яка зростає, якщо Его «вважає», що сила потягів стає небезпечною:
  2. почуття вини, поєднане з Его-тривогою — коли Супер-Его (Над-Я) загрожує анігіляцією (знищенням) або нарцистичним приниженням Его;
  3. почуття відрази — коли Его змушене відмежуватися від неприємних потягів або позбутися відразливих імпульсів;
  4. почуття сорому, пов'язане зі страхом бути зневаженим або опинитися у всіх «на виду» у ситуації, коли відмежуватися від відразливих або неприємних імпульсів неможливо.

Анна Фройд (1934), автор терміна «механізми психічного захисту», описала одинадцять їх варіантів. Згодом різні автори розширили перелік механізмів захисту і поділили їх на зрілі та незрілі. Зрілість механізмів захисту визначається передусім ступенем їхньої адаптивної доцільності.

Окрему групу складають захисти характеру (захисні типи характеру) – особистісна структура, яка визначається певним набором механізмів захисту, котрими особа захищається у всіх ситуаціях, незалежно від якості, сили впливу і особливостей цих ситуацій.

До захисних типів характеру за клінічними проявами належать:

  1. істеричний (демонстративний, пасивно-фемінінний)
  2. обсесивно-компульсивний (ананкастичний, вперто-педантичний);
  3. фалічно-нарцистичний (самовпевнений, немотивовано агресивний, зневажаючє-знецінюючий);
  4. мазохістичний (самокараючий, провокативний).

За реактивно-формативними ознаками і сублімацією лібідо, відповідно до стадій психосексуального розвитку, захисні характери поділяють на:

  1. пасивно-оральний (довірливо оптимістично-песимістичний);
  2. агресивно-оральний (агресивний, амбіційний, заздрісно-експлуатативний);
  3. анальний (вперто-владний);
  4. фалічний (конкуруючий, уникаючий пасивної феміністичності);
  5. уретральний (кар'єристичний, нетерплячий);
  6. генітальний (відносно зрілий і збалансований).