Відреагування (назовні)

У широкому сенсі означає будь-яке зміщення поведінки з однієї ситуації на іншу.

У технічному сенсі (Freud, 1895) відреагування назовні є будь-якою невербальною поведінкою пацієнта в аналітичному процесі, за допомогою якої ним (пацієнтом) тепер переживаються витіснені інфантильні почуття. Найчастіше відреагувапня назовні виявляє себе під час аналізу через перенесення і через життєві ситуації, так чи інакше пов'язані з переживаннями, що виникають під час аналізу.

Відреагування назовні завжди є неусвідомленим і розглядається як один із варіантів опору.

Відреагування всередину — термін для означення тих форм відреагування, які відбуваються винятково протягом аналітичної години.