Контр-перенесення

Вплив позасвідомих конфліктів і бажань аналітика на аналітичний процес (цит. U. Peters). Анні Райх (Аnnie Reich, 1951) визначала контр-перенесення як вплив на техніку і розуміння аналітичної процедури з боку позасвідомих бажань і конфліктів аналітика. Найчастіше контр-перснесення виражається у частковій ідентифікації з пацієнтом.

Повна ідентифікація означає недостатність терапевтичного розщеплення аналітика, що «затьмарює» його нейтральну технічну позицію (наприклад: пацієнт розповідає про важкі переживання первинної сцени — тобто про свої дитячі фантазії інтимних стосунків батьків, котрі він «більше не міг терпіти і заснув»; аналітик ідентифікується з пацієнтом повністю і... засинає сам — цит. R. Campbell).

Як і при перенесенні, розрізняють позитивне (лібідинозне) і негативне (агресивне) контр-перенесення. Важливо, однак, аби аналітик був спроможний у необхідний момент «вийти» з позицій ідентифікації з пацієнтом, усвідомити власне контр-перенесення і повернутися у свою об'єктивну роль (терапевтичне розщеплення аналітика).

Якщо головні позиції пацієнта в аналітичному процесі — підпорядкування або бунтівництво в стосунку до аналітика, то головні позасвідомі позиції аналітика в контр-перенесенні — пасивний мазохізм (заважає аналізувати захисти пацієнта) або агресія (заважає утримувати стабільність).

Нерозпізнавання аналітиком власного контр-перенесення призводить до:

  • інтелектуалізації його висловлювань;
  • сумнівів у власних позасвідомих проявах або до страху перед власними інтерпретаціями, а відтак:
  • передчасних інтервенцій (коли інформація для них ще не зібрана достатньою мірою);
  • недоврахування власних нарцистичних проявів спонукає аналітика прийняти позицію «магічного і всезнаючого зцілювача» або каструючої, амбіційної, відверто ворожої інстанції;
  • бажання стати «педагогічним» — до перетворення аналізу у терапію трюїз-мами (на кшталт «от бачите, життя для всіх складне — не лише для вас», або «ви зауважуєте, що я поводжу себе з вами не так, як ті, хто до вас погано ставився у дитинстві»).

Контр-перенесення слід відрізняти від контр-відреагування, тобто відреаговування аналітиком емоційних реакцій пацієнтів, поміж ними і позарамкових.