Афект

У широкому розумінні — будь-яке сильне почуття.

Афекти супроводжуються вегетативними (тілесними) проявами, є короткочасними (на відміну від тривалих емоцій) і непідконтрольними або погано контрольованими з боку раціональної частини особистості. Афекти завжди «навантажені» психічними репрезентаціями у вигляді домінуючих ідей або уявлень (цит. R. Campbell), а також відчуттям задоволення-незадоволєння (Е. Мооrе, D. Fіnе).

Слід розрізняти:

• почуття — як постійне, суб'єктивне, базове «забарвлення» будь-яких переживань, підконтрольне усвідомленню;
• емоції — як зовнішні прояви почуттів, що можуть сприйматися іншими;
• афекти, які стосуються двох перших, але формуються позасвідомо.

Постійний і тривалий афективний стан, породжуваний і підтримуваний неусвідомлюваними фантазіями, називають настроєм (цит. Е. Мооrе, D. Fіnе). Психоаналіз досі не має власної повновартісної теорії афектів.