Групізм

Термін, впроваджений С. Славсоном у теорію групового аналізу для визначення соціального рівня природних процесів, які структурують життя людини.

Згідно зі Славсоном, групізм є найвищою формою організації природних процесів.

...Великий американський соціолог Лестер Уорд ... розподілив історію природних процесів за стадіями «хімізму», «батмізму», «зоїзму» і «психізму». На одному із семінарів групової роботи я (Славсон) запропонував назвати наступну стадію у розвитку людини «ГРУПІЗМОМ»... Подібно до тіла, котре цілісно реагує на будь-яке рефлекторне подразнення..., так і частини суспільства реагують на усі зміни, що відбуваються у суспільному житті. У жодній частині суспільного організму не може статися суттєвої видозміни без того, щоб вона не відбилася на тих чи інших його рівнях і способах існування. (Slavson, 1964).

Групізм Славсона є теоретико-технічним поняттям, котре постулює специфічний підхід до розуміння групового процесу: усе, що відбувається у групі — індивідуальні, сімейні, соціальні переживання учасників, — необхідно «бачити» через призму соціальної складової організації життя людини — через групізм.

Базовою моделлю групізму є сімейний матрикс, а підставовим інстинктивним потягом — асоціальний голод.